Емоції, почуття та здоров’я
У психологічній літературі різноманітні переживання, яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо неї, до інших людей і до самої себе, позначають поняттями «емоції» та «почуття». Емоція (лат. еmovere – збуджувати, хвилювати) – узагальнена чуттєва реакція, що виникає у відповідь на різні за характером екзогенні (ті що йдуть з навколишнього середовища) і ендогенні (ті, що виходять із власних органів і тканин) сигнали, які обов’язково викликають певні зміни у фізіологічному стані організму. Життя без емоцій було б так само не можливим, як і без відчуттів. Варто лише на хвилинку уявити собі людей позбавлених емоцій, розмірковував П.Анохін, як перед нами відкриється глибока прірва взаємного нерозуміння і повної неможливості встановити суто людські стосунки. Про емоції можна сказати, що вони мають ситуаційний характер (тобто залежать від певних обставин даної ситуації), переважно бувають короткотривалі, загалом однорідні (на одному проміжку часу виступає лише одна емоція). Вони завжди виступають, як реакція на щось, не потребують підготовки й навчання. З погляду нейрофізіології, емоції пов’язані з процесами, які відбуваються в середньому мозку. Окрім того, вони вроджені і така характеристика відповідає як людям, так і тваринам. Основне завдання простих емоцій – розподіляти все те що нас оточує, за критеріями біологічних потреб організму. Емоції переважно відносяться до ситуації «тут і тепер», а почуття – до стану організму на більшому проміжку часу. Від емоцій, почуття відрізняються тим, що вони значно триваліші в часі. Згідно з нейрофізіологію, почуття пов’язані з процесами, які відбуваються в корі головного мозку. Термін почуття застосовують у значені вищих емоцій, властивих лише людині і пов’язаних із суспільними потребами, що виникають із між людських відносин. Можна розділити емоції на позитивні (щастя, радість, впевненість, захоплення, задоволення тощо) та негативні (страх, злість, смуток, жах, незадоволення, розпач, зневіра тощо). Вчені стверджують, що ключ до успіху – це щастя. Щасливі люди частіше пробують щось нове, краще справляються з стресом, у них міцніше здоров’я, вони довше живуть. Негативні емоції погано впливають не лише на відносини з оточуючими і власний настрій, а й на здоров’я людини. В організмі людини все пов’язано: чим більше негативних емоцій, тим більше проблем зі здоров’ям. Хвороба розвивається на основі незадоволеності людини своїми вчинками, діями та активізує у свідомості негативні психічні процеси і як наслідок настає депресія («пригнічення», психічний розлад).
До основних джерел емоцій та почуттів належать наступні:
- фізіологічні потреби (наприклад, коли виникає відчуття голоду, то заспокоєння цієї потреби викликає позитивні емоційні переживання радість, задоволення, натомість не заспокоєння потреби голоду збуджує негативні почуття – роздратування або злість);
- контакт з іншими людьми (наприклад, заспокоєння потреб дитини у безпеці, любові та близькості – стає джерелом сильних позитивних переживань);
- пізнання оточуючого світу (наприклад, в процесі інтелектуального розвитку особи все більше почуттів бувають з її уявою та мисленням);
- пізнання себе (самопізнання пробуджує в людині найрізноманітніші почуття – задоволення своїм виглядом, вчинками чи досягненнями);
- спогади про минуле (наприклад, спогади призводять до повторного переживання приємних або неприємних почуттів);
- мрії (наприклад, думка про відпустку може викликати цілу хвилю радісних, позитивних переживань).
Психологи вважають, що психічне здоров’я людини залежить не стільки від подій, що відбуваються в нашому житті, скільки від реакції на них. Саме тому кожному з нас необхідно навчитись керувати власним емоційним станом. Лише позитивний підхід до вирішення життєвих проблем, уміння виявляти свої емоції та почуття, дбайливе відношення до оточуючих – рецепт гарного самопочуття та щастя.
